Про нас пишуть

Оптимальне поєднання традиційних та інноваційних

методів навчання в процесі підготовки кваліфікованих

робітників професії  «Художник розмалювання по дереву»

Автор: Олійник Валентина Миколаївна, викладач предметів професійно- теоретичної підготовки з професії «Художник розмалювання по дереву»

Професійно-технічне училище № 79

смт Петриківка Дніпропетровської області

Сучасні педагогічні технології вітчизняної професійної художньої освіти спрямовані на виховання фахівців з творчим мисленням, здатних розвивати традиції української культури та народного мистецтва. Розмаїття запропонованих навчальних методик збуджує цікавість учнів, покращує розуміння та засвоєння ними матеріалу.  Необхідна умова навчально-виховного процесу у  Петриківському ПТУ-79  (професія «Художник розмалювання по дереву) - впровадження нестандартних форми роботи. Сьогодні це особливо  актуально щодо інноваційних процесів у розвитку петриківського розпису, які з  підготовкою майбутніх майстрів та майстринь становлять одне ціле. Народне мистецтво завжди  так впливає на людину, що художньо-естетичне виховання молоді потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а як універсальний засіб особистісного розвитку майбутніх фахівців-патріотів  на основі виявлення та розвитку їх індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів. 

На сучасному етапі головний напрямок культурного та національного виховання учнів неможливий без поглибленого духовного розвитку кожної творчої особистості. З розвитком суспільства та його національним самовдосконаленням помітно зростає інтерес до народної творчості, національних традицій та народно-ужиткового мистецтва. Останнє здатне захоплювати і виховувати.  Досягнення найвищого духовного світу та розуміння Етно культури сприяють подальшому розвитку народного мистецтва, життєздатність якого зумовлена його колективністю, послідовністю, спадковістю та традиціями родинного виховання. Провідні народні майстри завжди піклувалися і піклуються про виховання своїх послідовників та щораз охоче сприяли розвитку здібності дітей. Без цього не формуються осередки народної творчості. Зокрема, такі, як Петриківка  - один з найвідоміших на Подніпров’ї, в Україні, у близькому, а віднедавна – і далекому, зарубіжжі центрів української національної народної культури. Вироби петриківських майстрів побували на всіх континентах, брали участь у багатьох міжнародних виставках. Ваза,  розмальована петриківськими майстрами, зберігається в штаб-квартирі ООН, а сам розпис у грудні 2013 року першим серед українських народних ремесл і промислів внесено до Репрезантативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Популяризації петриківського розпису і нашого училища посприяли творіння майстрів та учнів ПТУ№ 79, що були занесені до «Книги рекорди України»:

•  найдовший паркан;
•  найбільший рогач;
•  найбільша макітра;
•  найдовший розписаний рушник.

Виникненню петриківського розпису, яке деякі мистецтвознавці пов’язують з відродження українського степового бароко сприяють такі основні чинники: побутовий; історичний;  науковий.

Майстри та педагоги нашого училища сьогодні так будують свій навчально-виховний процес, щоб учні не лише уміли створювати предмети в стилі петриківського розпису, а й знали походження цього та деяких інших видів українського народно-ужиткового мистецтва. Добре продумана методика, навчальний проект «Духовними стежками Петриківщини» допомагає учням усвідомити той факт, що мистецтво петриківського розпису має духовні та історичні джерела.

Наші вихованці беруть активну участь в обласних, республіканських і навіть міжнародних виставках дитячої творчості. Кожне покоління майстрів вдосконалює творчу майстерність. Традиції, що живуть в Петриківці, сприяють розвитку професійного декоративного мистецтва. «Талант потрібно будити вдосвіта», - так здавна говорили в Петриківці. Кожен майстер виховує в своїй родині наступників. Досить часто в творах вгадуються результати родинної творчості  династії майстрів петриківського розпису:  Панків, Деків - Стативів, Глущенків, Рибаків, Пікушів, Турчинів, Чернуських та інших.

Поряд з домашнім навчанням та вихованням у Петриківці існує ціла система освітніх закладів (дитсадок №1, Петриківська опорна школа, Районний будинок дитячої творчості, ПТУ-79), покликаних донести петриківський розпис до майбутніх поколінь,  зберегти його витоки, виховати досконалу духовно багату особистість митця, розвинути почуття національної гідності, особистої причетність до культурної творчості українського народу. Сучасні петриківські майстри збагачують наш розпис новою тематикою, новими орнаментальними мотивами. Навчати  інших неможливо без постійного власного творчого розвитку. Запрошення до участі у Всеукраїнських та Міжнародних фестивалях є унікальною можливістю для творчого самовдосконалення.

У1978 році наше професійно-технічне училище розпочало займатися підготовкою творчої молоді для фабрики петриківського розпису «Дружба». Зміст професійно-художньої освіти враховує регіональний компонент народного мистецтва й постійно оновлюється відповідно до змін у технологічних процесах сучасного художнього виробництва, підприємств художніх промислів і ремесл та передбачає такі напрями: загальноосвітній; гуманітарний;  загально професійний;  спеціальний; практичний. [1]

Петриківський розпис швидко набув такої популярності, що бажаючі навчатися приїздили з усіх куточків України. Неодмінною основою навчання є спец предмети: малюнок, живопис, основи композиції та моделювання, технологія виконання розпису, матеріалознавство. Заняття проводяться в кабінетах та лабораторіях, а виробничу практику учні проходили на виробництві художніх виробів, з метою вдосконалення техніки виконання. В художніх майстернях наші вихованці мають можливість не лише  показати технічні навички роботи з різними видами матеріалів, а й взяти участь у творчих виставках поряд з провідними майстрами промислу. Підготовка молодих майстрів з роками удосконалюється. Учнівські роботи вражають свіжістю, оригінальністю композицій. Петриківське малярство стало професією багатьох поколінь. Розпис традиційний, але відчувається різниця індивідуальних почерків, манер, творчих поглядів.

У Центрі народного мистецтва «Петриківка» працюють майстри петриківського розпису, члени Національної Спілки Художників України, які презентують Україну на міжнародному рівні, чия творчість багатогранна, невмируща, як творчість українського народу, у т.ч. і випускниці ПТУ№ 79, заслужені майстри народної творчості України Наталка Рибак та Валентина Карпець - представниці третього петриківського покоління професійних майстрів.

Проведення екскурсій на підприємство та творчі зустрічі зі славетними випускницями - частина навчального проекту «Творчі учні - надія України», що знайомить учнів з відомими майстрами,  даючи  зрозуміти той факт, що творчі здібності потрібно постійно розвивати. З цією ж метою в кабінеті основ композиції і моделювання створено стенд «Творчі учні – надія України» та стенд зі змінною експозицією кращих учнівських робіт під назвою «Творчі здобутки».

Наші учні - самобутні творці. Основне завдання Петриківського професійно-технічного училища № 79 щодо навчання та виховання художників розмалювання по дереву - привити високе почуття любові до народної творчості, до живого світу, уміння захоплюватися його нескінченним розмаїттям, вивчення законів його побудови та формоутворення, а критерій оцінювання навчальних досягнень - розуміння сутності традицій та подальшого розвитку українського народно-ужиткового  мистецтва,  уміння учнів орієнтуватися у виборі вражаючих засобів, технологій, матеріалу. Майстрами і педагогами училища ведеться постійний пошук освітніх технологій, що сприяють формуванню розвиваючого навчання та виховуючого середовища.

Петриківський розпис розвивається у сфері традиційного, побутового і самостійного мистецтва художників-професіоналів. Його поширенню і популяризації сприяють: художня творчість майстрів; педагогічна діяльність майстрів народного мистецтва; творчі династії.

Петриківський розпис – одна з найбільш демократичних течій українського народного мистецтва з характерним для нього поліцентризмом. В ньому органічно поєднується традиційність і творча новизна. Кожен елемент композиції (квітка, листочок, пуп’янок... ) набуває особливої цінності. Від якості накладання кожного мазка залежить якість усього орнаменту. Природа завжди була і буде першоосновою краси і величі. Сам термін «природа» означає дещо природнє, вічно існуюче, початок усього.  Гете писав: «Велика природа, що нас оточує, здатна породжувати великі думки і вчинки».[2] Все прекрасне, включаючи природу, досягається людиною шляхом сприйняття.  В декоративно-ужитковому мистецтві природа знайшла свою образність (стилізовану та натуральну).  Рослинний орнамент зустрічається у всіх народів. «Дерево життя», котре зображується як кущ, декоративне узагальнене і також є рослинним орнаментом. Птах – одвічний символ світлого і прекрасного майбутнього. Художнє відображення даного виду орнаменту зустрічається на килимах, орнаментальному мереживі, іграшках, текстильних виробах, панно, розписах.

Основне джерело розпису – природнє середовище, з якого і початківці, і відомі майстри беруть натхнення та велике розмаїття орнаментальних мотивів. Стилізація природніх форм, як основа виникнення славнозвісного розпису, нестримний політ фантазії автора – ось основа створення майстрами власних фантастичних творів. Ступінь узагальнення залежить від основного задуму. Через це мистецтво петриківського розпису залишається невичерпним джерелом культури українського народу, що має унікальні можливості впливу на особистість, на формування в неї національного світогляду, характеру, глибинної духовності[4], одною з форм творчої діяльності фахівця народних помислів. Цей вид українського народно-ужиткового мистецтва несе в собі риси творчо-мистецького та практичного характеру, вдало поєднані в єдиний унікальний вид народної творчості, відомої у світі під назвою «Петриківський розпис». Він щиро національний і за своєю сутністю, і за значенням.

 Окреме місце у підготовці учнів професії «Художник розмалювання по дереву» у ПТУ-79  посідають спрямовані на творчо-пізнавальну діяльність та виховання учнів такі основні художньо-естетичні якості:

уявлення про прекрасне, здатність до творчого переосмислення стереотипів, ініціативність, фантазія, воля;

розвиток потреби учня створювати художні вироби, його ставлення до праці й бажання працювати творчо, прагнення реалізувати власні творчі задуми у професійній художній діяльності;

самостійність у праці, що свідчить про кваліфікацію й, водночас, є рисою характеру, яка відображає бажання й уміння діяти у відповідності до власних поглядів та переконань.

Без створення відповідних психологічних умов належний розвиток особистості майбутнього фахівця художнього профілю просто неможливий. «Без минулого нема майбутнього» - цей вислів неабияк підтверджує взаємозв’язок різних поколінь майстрів. Петриківському розпису понад 200 років. І з кожним етапом ми стаємо свідками його вдосконаленням.

Уроки виробничого навчання невидимою ниткою поєднують творчість колишніх, нинішніх і майбутніх майстрів цього неповторного виду декоративно-ужиткового мистецтва. В процесі ознайомлення з культурними традиціями Петриківського краю та усвідомлення художньої спадщини  і відповідно з навчальною програмою виробничого навчання на початку вивчення курсу  організовуються походи до районного музею етнографії, побуту та народно-ужиткового мистецтва, де учні знайомляться з предметами побуту селян, з основними віхами творчості провідних майстрів. В процесі усвідомлення автентичності нашого розпису після таких екскурсій посилюється бажання учнів до творчості. Вони уважно розглядають твори, замальовують та фотографують найцікавіші форми та композиції. За результатами проведених екскурсій можна зробити висновок про  інтерес учня до обраної професії, а також про його творчий потенціал, який залежить від таких персональних факторів, як допитливість, прагнення пізнати різні види художньої діяльності, ознайомитися і придбати знання, уміння і навички по створенню художнього образу за допомогою різних образотворчих засобів. Саме так проявляється своєрідність діалектики інтересів і діяльності, а інтерес спонукає до діяльності у відповідному напрямку.

Наступним етапом розвитку учнівської молоді є вивчення даного розпису в художній майстерні, де кожен – самобутній творець, а в ролі глядача виступає так звана «творча група», яку учні вибирають самостійно. Як показує практика, створення таких груп - ефективний засіб впливу на особистість з метою розвитку творчих якостей майбутнього художника. При цьому доцільно використовується комплексна методика, яка включає спостереження, бесіди, тести, творчі тренінги при вивченні наступних тем навчальної програми:

В процесі оволодіння цими видами діяльності відбувається розвиток здібностей з художньої творчості, творчого мислення, уявлення, фантазії, формується естетично емоційне ставлення до навколишнього світу. Специфіка художньої діяльності полягає в умінні побачити своєрідність предметів всюди, власне бачення навколишнього середовища, у  відтворенні, передачі своїх вражень від побаченого, у використанні  для цього композиційних  методів (композиційний центр, ритм,  пропорції, колір, форма, контрасти). Виходячи із специфіки художньої діяльності,  від майбутнього художника вимагається творчий підхід до реалізації задумів своєї уяви, творчого самовираження, в основі якого лежать вільні від штампів і схем сприйняття і мислення.

Власний педагогічний досвід показує, що розвиток таких особистісних утворень неможливий без застосування творчого тренінгу (серії творчих завдань).

Варто відзначити, що вже здійснено цілий ряд досліджень (А.В.Брушлинский, В.В.Давидов,  А.А.Конопкін, Т.В.Кудрявцев, Б.Ф.Ломов, А.М.Матюшкін, В.А.Моляко, Е.А.Мілерян, Я.А.Пономарьов та інші) щодо відображення теоретичних аспектів цього питання. На основні положення їх концепцій легко зробити висновок, що провідною складовою підготовки майбутніх фахівців до художньої діяльності є максимальна орієнтація їх на творчість. Саме вона активізує мислення, виробляє вміння вирішувати нові, досить неочікувані проблеми, завжди дозволяє знаходити вихід з нестандартних ситуацій.

Зокрема, академік В.А.Моляко зазначає, що творчу діяльність можна визначити як систему, до якої входять такі важливі підсистеми: суб'єкт діяльності (творча особистість); процес творчості; продукт творчості; оточення і умови, в яких відбувається творчий процес. [5]

Кожна з цих підсистем багатокомпонентна сама по собі. Підготовці майбутніх фахівців художнього профілю істотно сприяє зосередження уваги саме на особливостях особистості і творчому процесі. Це дозволяє підготувати всебічно розвиненого фахівця, сформувати його життєві цілі та установки, мотиваційну сферу творчості, визначити  морально - особистісні якості майбутнього художника.

Академічні принципи навчання різняться від народних, адже народний майстер не готується школою, а вирощується усім оточуючим культурним середовищем. Постановка задачі, коли перед суб'єктом виникає потреба пошуку і знаходження власних засобів і способів вирішення, призводить до розвитку творчого становлення. Тож моделі однієї і тієї ж задачі (створення художнього образу) будуть різними залежно від того, за допомогою яких засобів вираження і способів оперування вирішуватиметься поставлене митцю завдання. Саме перебування «власних» індивідуальних образотворчих засобів і оволодіння ними стає основою виховання художньо-творчої стратегії майбутнього фахівця художнього профілю.  

Шляхів розвитку творчої особистості існує багато. Практика роботи з обдарованими особистостями показує, що особливі творчі здібності вони проявляють,  беручи участь у різних виставках, конкурсах та майстер-класах. Поряд з «творчими групами» глядач завжди високо цінує твори петриківського розпису з яскраво вираженою індивідуальністю.  Програма вивчення розпису досконала та відповідає вимогам методики викладання основ образотворчого мистецтва цієї вікової категорії. Навчальний кабінет, в якому учні проводять основну частину часу - це творча лабораторія. Оформлення цього кабінету в народному стилі сприяє кращій результативності праці, його творча атмосфера надихає на створення неповторних художніх образів рослин,  фантастичних квітів, птахів. Так досягається головна мета – пробудження інтересу до духовної спадщини, до славних традицій рідного краю і усього українського народу. Такий підхід до вивчення у жодному разі не можна порівняти з вивченням теми у кабінеті, де учневі дають зразки робіт майстрів (репродукції), а він намагається відтворити даний твір чи елемент твору на відповідному матеріалі. Створення народного твору не може мати лише репродуктивний характер,  адже кожен творець втілює в ньому не лише душу українського народу, а й свої власні відчуття, свій «художній образ».

Формування інтересу до творчості та виховання естетичного ставлення до роботи досягається завдяки використанню різноманітних форм роботи, адже учні мають різну підготовку, різні здібності. Різні види розпису мають особливості, характерні для певного регіону.  Стосовно петриківського розпису слід відзначити, що вічно живий дух непокори, горде усвідомлення своєї незалежності, особиста гідність – головні риси характеру петриківців, - формують особливий тип людини - творця, здатної не лише цінувати красу своєї землі, а й виражати її в особливій ліричності пісенних мелодій, у підкресленій вишуканості візерунків та витонченій багатобарвності життєствердного сонцесяйного декоративного розпису.

Феномен українського декоративного народного мистецтва став одним з 11 спадщин, внесених до нового списку нематеріальної культурної спадщини людства. Петриківка завжди була самобутньою та неповторною завдяки тим людям, що створюють притаманні саме нашому розпису неповторні фантастичні образи.

Орнамент, виконаний за ескізом і під керівництвом 13 народних майстрів петриківського розпису та учнів ПТУ № 79, у вигляді яскравого калиново-квіткового фризу довжиною 120 метрів і шириною 80 сантиметрів,  прикрасив паркан у центрі селища Петриківка Дніпропетровської області. Його загальна площа становить 93 квадратних метрів. Для його оформлення були використані тридцять кілограмів емалевої фарби десяти кольорів. Малюнок рекордної орнаментальної «стрічки-повзунка» символізує нескінченність руху та життя.

Автентичний петриківський розпис, уособлюючи високу культуру нашого народу, буде розвиватися новими поколіннями митці і через століття. 23 вересня 2013 року представники Національного реєстру рекордів України і «Книги рекордів України» зафіксували новий рекорд - найбільша в країні орнаментальний розпис ручної роботи. Мистецька акція пройшла в рамках ініціативи України щодо придбання Петриківським розписом статусу нематеріальної культурної спадщини людства за участю дипломатів з понад 20-и країн світу.

В процесі підготовки молоді до художньої діяльності основну увагу слід зосереджувати на розвитку художньо-творчих стратегій, які відіграють істотну роль у процесі оволодіння майбутнім художником своєї професії. Для цього і проводяться творчі тренінги. Результати дослідження показали, що використання творчих завдань сприяє підвищенню творчих пошуків у процесі втілення особистістю власних задумів, формуванню провідних властивостей, притаманних особистості художнього типу. Так, наприклад, було встановлено, що використання умов колористичної недостатності впливає на підвищення варіативності формально динамічних компонентів у трансформації художнього образу; умова сюжетного обмеження сприяє підвищенню варіативності змістовних композицій, умова композиційного недостатності - альтернативному підвищенню змістовних і формально-динамічних компонентів трансформації образу; умова тимчасового обмеження активізує вибір найбільш притаманних даному суб'єкту прийомів і засобів "бачення" об'єкта і поводження з ним.

Чималу роль при підготовці майбутніх художників відіграє також наявність глибоких і стійких інтересів саме до даного виду діяльності. В індивідуальному розвитку і творчому становленні учнів інтереси виступають як формуючий фактор для нових потреб в активній діяльності, в оволодінні, наприклад, образотворчими засобами, втілення їх у конкретні художні вироби тощо.

Не менш важливу роль у процесі розвитку особистості майбутнього фахівця художнього профілю відіграє формування мотивації досягнення - однією з важливих складових, від якої залежить ефективність поведінки того чи іншого художника в процесі втілення власних задумів. У ряді досліджень встановлено значні відмінності в продуктивності праці митців, що мають однакові здібності, але неоднакову мотивацію досягнення. Саме в цьому можна побачити прояв основної функції активації. При цьому зусилля або спонукання по досягненню мети, яка ставиться, здійснюються в багатьох діях, підкоряються цій меті. [6] 

Отже, для створення оптимальних умов для підготовки майбутніх фахівців слід враховувати особливості загальної структури творчої особистості, яка розкривається в підструктурах спрямованості інтересів, мотивів, зосереджуючи при цьому увагу на особливостях художньої творчості. Як свідчать наслідки проведеного дослідження, це дозволяє сформувати у майбутніх художників мотиваційно-особистісний підхід щодо творчості та підготувати всебічно розвинену творчу особистість художнього типу. Не варто забувати, що підготовка молоді до художньої діяльності буде найбільш ефективною  тоді, коли процес формування професійно-важливих якостей, умінь, навичок з присутністю творчого компонента невіддільний від виховання готовність до творчої праці у сфері художньої діяльності. Реалізація такого підходу на практиці створює необхідні умови для підготовки творчо активного, висококваліфікованого художника. Лише за максимальної орієнтації навчального процесу на творчість можливе оволодіння учнівською молоддю основними художньо-творчими прийомами і засобами для втілення власних задумів у художні вибори, використання при цьому серій творчих завдань, пошук власних художніх засобів вираження, прояв творчого підходу при створенні художнього образу. Без цього не створювалися умови для розвитку характерних властивостей і якостей, притаманних саме тому представнику художнього профілю, не вироблялися художньо-творчі стратегії поведінки: уміння за допомогою виразних засобів передавати зміст художнього образу і своє ставлення до нього.

Серії творчих завдань з ускладнюючими умовами дозволяли сформувати індивідуальні прийоми і засоби трансформації художнього образу, покладені в основу вирішення творчих завдань в умовах художньої діяльності. Такі завдання - спрощена модель створення нових композиційних рішень розпису в умовах справжньої художньої діяльності. [7]

 Використання ускладнюючих умов (ця методика розроблена академіком В.А.Моляко) з урахуванням специфіки (колористична недостатність, сюжетна і композиційна обмеженість) художньої діяльності дозволяє визначити, як в учнів розвинена конструктивна активність і образна оригінальність в процесі створення художніх образів, як вони проявлять нестандартність та оригінальність у висуванні візуальних гіпотез.

  Це дозволяє, з одного боку, визначити індивідуальний стиль діяльності майбутнього художника в процесі втілення власних задумів, а  з іншого, - виробити стійкість до тих ускладнень, якими насичена реальна художня діяльність. Саме така підготовка учнівської молоді сприяє розвитку творчого підходу у пошуку прийомів і засобів щодо створення оригінального художнього образу, набуттю майбутнім фахівцем художнього профілю тих професійних властивостей і якостей, які притаманні особистостям художньому типу..

Характерна особливість синтезу інноваційних та традиційних методів у процесі професійної підготовки художників розмалювання по дереву - динамічне зростання темпів   соціального та  культурного розвитку суспільства, зміни у сфері професійної діяльності, зростання попиту на робітників з високим рівнем кваліфікації і творчого мислення,  необхідність підготовки майбутніх фахівців художнього напрямку з урахуванням вимог до конкретної професії, робочого місця, вітчизняних і міжнародних стандартів якості. [8]

Важливий аспект інноваційної діяльності ПТУ № 79 - виховання учнівської молоді на засадах національної культури, формування в неї національних світоглядних переконань, патріотизму, моралі й духовності. Навчально-виробничий процес  спрямований на розширення можливостей професійної самореалізації особистості, забезпечення загальнокультурної та професійної підготовки учасників навчального процесу. Філософ Сократ закликав не давати знання в готовому вигляді. Одним з найвищих завдань училища у підготовці художників розпису по дереву було і залишається виховання активної творчої особистості, забезпечення можливості її постійного духовного самовдосконалення, збагачення культурного та інтелектуального потенціалу, як найвищої цінності нації. Нові технології, що використовуються у сучасній художній педагогіці спрямовані саме на це.

Починати роботу слід з вивчення основних елементів петриківського розпису, із закріпленого на дошці листка паперу формату А1. Після ознайомлення учнів-першокурсників з основними кольорами розпису та демонстрацією їх змішування на палітрі, переходимо до створення яєчної темпери. Цей процес завжди захоплює учнів, бо розвиває наочно-образне мислення. Після цього розпочинається створення власного образу на папері. Творчий процес захоплює. Учні повторюють усі необхідні для створення власної композиції плавні рухи. Перехід від вступної бесіди до практичної роботи відбувається непомітно. Викладач і учні відразу бачать результати своєї праці.[9] Вирішуючи завдання оновлення професійної художньої освіти, необхідно намагатися синтезувати традиційні та інноваційні методи навчання. Актуальним є розуміння традиції, як основи інновацій. Те оновлення полягає в розширенні спектру застосування різноманітних матеріалів та технологій. При цьому фундаментом для поширення освітніх інновацій слугують традиційні методики, розроблені корифеями народного мистецтва петриківського розпису, що сприяє збереженню і розвитку народного мистецтва, вихованню фахово досконалих митців.

       Згідно методики заняття проводяться комплексно в спеціально обладнаних кабінетах, лабораторіях з відповідним матеріально-технічним забезпеченням. Педагог Б.Неменський наголошував на тому, що потрібно «навчати не мистецтву, а мистецтвом». [10] Вдале поєднання матеріалу програми розвиває пізнання і мислення. Перевага спеціальних знань і практичних навичок в області образотворчої діяльності, а також загальне підвищення художньої культури учнів повинно співвідноситися із загальним засвоєнням вимог до сучасного декоративно–ужиткового мистецтва. Однією з умов формування національної культури є належна організація наукового та навчального процесу в освітніх закладах. Взаємозв’язок  мистецтва та художньої освіти – необхідна умова розвитку, в якому своє  місце відведено змісту, формі та якості художніх творів. За таких умов зберігаються традиційні художні цінності, норми, ідеали «необхідні умови збереження людського буття».[11] Тому застосування інноваційних методик  має відбуватися при шанобливому ставленні до національних, культурних та історичних традицій, збережених століттями поряд з духовними цінностями.

Ось основні завдання педагогічної науки щодо розвитку творчого мислення учнів на основі вивчення  народної художньої творчості Петриківки:

           послідовність навчання основам розпису, враховуючи вікові та індивідуальні творчі здібності;

вивчення історії розпису, основних його елементів, принципів побудови композицій;

розвиток почуття патріотизму  на основі вивчення історії виникнення розпису та творчості провідних майстрів;

виховання почуття національної гордості та гуманістичних ідей. [12]

  В процесі навчання активну роль відіграють морально–естетична та цільова сфери діяльності.

В сучасній педагогіці В.П.Безпалько виділив цільовий та  мотиваційно-стимулюючий компоненти [13]  процесу навчання:

Інтерактивна технологія застосовується поряд з іншими. В разі застосування інтерактивної технології учень співпрацює з викладачем, як організатором навчального процесу, а ще спостерігаються такі види взаємодії: учень – викладач; учень – інший учень; учень – джерело знань; учень - група учнів.

 Інноваційні підходи, забезпечуючи позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку дитячої творчої особистості. Сьогодні, сучасний викладач прагне дати учням знання якісного рівня, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння та співпраці між викладачем та учнем.

Інноваційна діяльність передбачає дотримання основних принципів навчально–виховних технологій і спрямована на виконання низки завдань: опанування учнями художньо-практичними вміннями; розвиток художніх здібностей, асоціативного мислення; виховання потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні; розкриття природних даних й творчих вмінь, що закладені природою;

залучення учнів до власної творчості, пробудження й розвиток інтересу, художнього смаку; сприяння розвитку пізнавальної та творчої активності учнів; активізації самостійного творчого пошуку при вирішенні мистецьких завдань. [14]

Такий підхід до викладання розширює рольовий простір учня. Методика рольових творчих вправ дозволяє випробовувати на собі різні ролі. Прагнення виховати людину відповідальну може втілитися в життя лише в тому випадку, коли перед учнем є ситуація вибору. З ситуаціями вибору учень постійно стикається на інтерактивних заняттях. Мета уроків аргументується, щоб учні зрозуміли мету своєї праці.   

Необхідна умова успішної співпраці учня з викладачем чи майстром - аргументація переваги професійних знань художників розмалювання по дереву на відміну від початкових. Особливості мотивації діяльності полягають у тому, що творча особистість знаходить задоволення не стільки у досягненні мети творчості, скільки у самому процесі. Одна з пріоритетних якостей творця - постійний потяг до творчої діяльності. Більшість авторів погоджується з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, не беручи до уваги звичайне, шаблонне. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою дослідники вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання. [15]

 Комфортні умови на уроці – запорука успіху навчального процесу. Заняття краще проводити у супроводі музики, але її темп має бути помірним.

На уроках малюнку, основ композиції і моделювання, методики виконання розпису нові технології спрямовані на розвиток в учнів уяви, здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, здійснювати пошук. Паралельно, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Тут поєднуються знання з історії виникнення мистецтва розпису, де яскраво виражені не лише композиційні правила, а й основні засоби композиції, до яких слід віднести формат, простір, композиційний центр, декоративність, відкритість та замкненість композиції. Репродукції творів мистецтва видатних майстрів петриківського розпису допомагають цілісному сприйняттю композиції. По закінченню завдання учні визначають «експертну групу», яка дає об’єктивну оцінку. Кращі зразки творчих робіт, що заслуговують на увагу з боку глядача, потрапляють до виставки, що постійно змінюється. Оглядаючи виставку та оцінюючи роботи учні, поступово починають висловлювати ідеї. В даному випадку знання формуються на особистому концептуальному рівні і сприяють формуванню світогляду, ідеалів, цінностей.

Поєднуючи традиційні та інноваційні методи  з культурологічним підходом, змістом  і формами  сучасної професійно-художньої освіти,  відбувається  спрямування на активне і творче оволодіння базовими культурними цінностями, народними традиціями; культурними формами взаємодії і методами художньої діяльності, що ґрунтується на колективному й особистісному культурному досвіді, самостійному пошуку, індивідуальному стилі діяльності, соціальній і особистісній значущості витворів, культурній ідентифікації національного мистецтва тощо, що в цілому забезпечує розвиток і самореалізацію особистості фахівця в художній діяльності, зростання рівня її мотивації самостійного удосконалення професійної майстерності, визначення індивідуальної ролі і позиції у мистецькому середовищі. [16]

     Традиції охоплюють об'єкти культурної спадщини (матеріальні та духовні цінності), процеси передачі цієї спадщини від покоління до покоління, а також способи спадкування. В якості традицій можуть виступати певні суспільні встановлення, поведінкові норми, цінності, ідеї, звичаї, ритуали, окремі предмети. Традиції присутні  в будь-якому прояві соціального життя, однак значимість їх у різних її галузях неоднакова: в одних сферах, наприклад в релігії, вони мають принциповий характер і виражаються в нарочито консервативній формі, в інших, наприклад у сучасному декоративно-прикладному мистецтві вони є основою для творчих пошуків. [17] 

Інноваційна педагогічна діяльність щодо вивчення петриківського розпису, що є традиційним і, водночас, набуває  ознак сучасності, як особливий вид творчої діяльності, що  спрямована на оновлення системи професійно-художньої освіти в цілому. [18] Вона є результатом активності багатьох поколінь митців не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистісних і суспільних потреб та інтересів. Будучи складним і багатоплановим феноменом, своїм змістом інноваційна педагогічна діяльність охоплює процес взаємодії індивідів, спрямований на розвиток, перетворення об'єкта, на переведення його в якісно новий стан. Системна діяльність щодо створення, освоєння та застосування нових засобів, об'єднує різноманітні операції і дії, спрямовані на одержання нових знань, технологій. Усі ці вияви характеризують інноваційну діяльність у професійно-художній освіті.

Результатами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему  художньої освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені. [19] Педагогічна діяльність завжди орієнтується на певний зміст, тобто на знання, які слід здобути у процесі навчання, та на якості особистості, які необхідно виховати. Залежно від того,  які цінності домінують при цьому, педагогічна діяльність в освітніх перетвореннях може мати формуючий (традиційний) або розвивальний (інноваційний) характер. Досвід показує, що все нове із часом стає традицією і що традиції утверджує соціум, а новаторами виступають яскраві особистості реформаторського типу. На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна освіта, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування. Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях, основою яких є інноваційні педагогічні технології. Інноваційні педагогічні технології в педагогіці пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття. Вони забезпечують умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку. Інноваційні  та традиційні форми навчання розпису  мають гуманістичну спрямованість у системі освіти, зумовлену співіснуванням і складними взаєминами в науковій педагогіці й педагогічній практиці традиційної наукової педагогіки. Вони належать до системи загального наукового і педагогічного знання та є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства. [20]

Отже, атмосфера актуалізації і переосмислення життя в Україні вимагає нового педагогічного бачення і зміни парадигми в напрямку виховання та самовиховання творчої особистості. В останні роки педагогічний процес більше спрямовуються на формування людини як особистості, розвиток її здібностей, обдарувань, розкриття потенційних можливостей. Передбачається принципово новий етап роботи із здібними та обдарованими учнями, зорієнтований на комплекс науково-практичних досліджень і заходів, що сприяють формуванню інтелектуально-культурного фонду. В наш час великих змін важливо не загубити ту частинку душі українського народу, що зветься “Петриківським розписом” і є культурної візитівкою Незалежної України.

Список використаних джерел

1. Глухенька Н. Тетяна Пата. Альбом. – К: Мистецтво, 1973

2. Найден О. Орнамент українського розпису. -  К: Наукова думка, 1989.

3. Бутник – Сиверский Б. Народные украинские рисунки.М: Советский художник, 1991.

4. Моляко В.А. Психологическая система тренинга конструктивного мышления //Вопросы психологии, 2000. - № 5. - С.136-141.

5. Народные мастера Приднепровья, Днепропетровск: Промінь, 1978.

6. Рибак В.В. Психолого - педагогічні принципи і стадії розробки особистісно-орієнтованої подготовки учнів в системе безперервного навчання//Безперервне професійне  навчання. Теорія і практика. -К., 2001. - Вип.

7. Семвачов М. Декоративно – прикладне мистецтво України. – К: Наукова   думка, 1981.

8. Стрижак О. До питання про взаємодію народного мистецтва і професійної художньої діяльності як складових національної культури //Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. — К., 1995. — С. 27–32.

9. Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва.–Видавництво Львівського університету, 1969

10. Неменский Б. «Мудрость красоты»:М.- Просвещение, 1989

11. Павлуцький Г. Історія українського орнаменту/З передмовою М. Макаренка. — К., 1927.

12. Тимків Б. , Квас К. Виготовлення художніх виробів з дерева.- Л., Світ,  1996.

13. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологи / В.П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 190, [1] с.

14. https://ivet-ua.science

15. Гончаренко С.У. Гуманізація освіти – запорука виховання творчої та духовнобагатої особистості/С. Гончаренко//Дидактика професійної школи : зб. наук. пр./[редкол.: Гончаренко С.У. та ін]. – Хмельницький, 2005. – Вип. 3. – С. 19–23.

16. Чегусова З. Від традицій до сучасних новацій//Образотворче мистецтво. — 2008. — № 1. — С. 18–19.

17. Гевко О.І. Національно-патріотичне виховання студентів вищих педагогічних закладів засобами декоративно-ужиткового мистецтва:дис.канд.пед.наук: 13.00.07/Гевко Оксана Іванівна. – К., 2003. – 210 с.

18. Десятов Т.М. Професійно-художня освіта в контексті її неперервності / Т.М. Десятов // Професійно-художня освіта України:зб.наук.пр./[редкол.:І.А.Зязюн (голова), В.О.Радкевич та ін.]. – К.; Черкаси, 2003.– Вип. ІІ. – С. 142–145

19. Голубець О. Відчуття безперервності традицій. Тарасу Левківу–60//Образотворче мистецтво. — 2000. — № 3–4. — С. 52–53.

20. Литвинова Н.И. Некоторые аспекты подготовки молодежи к творческой деятельности //Наук.мет.зб. "Эколого-натуралистическая творчество". - М., 2000. - Вып. 1. - С. 1321.